Скандал навколо системи "Дзвін", який спровокувало «псевдо-розслідування» групи «BIHUS info» викликав великий резонанс в ВСУ. В першій частині я показав найбільш велики ляпи у логіці критиків "Дзвіну". Ну, що ж, давайте підемо далі – розглянемо, власне, журналістське розслідування команди Бігуса.

Вся передача побудована за принципом вкидання дезінформації (як такої, що начебто не потребує перевірки), і далі на її основі зроблені ніби логічні висновки, які нав’язують аудиторії потрібну думку, ведуча вдається до нібито аналогій (для спрощення розуміння).

До речі, це підхід, який полюбляє російська пропаганда. Класика від Соловйова: «Вот видите, украинские паспорта – значит, это (теракт, захват, да что угодно) сделали украинцы», а що за паспорти, і звідки вони у вас та яке відношення мають до подій, це вже не цікаво.

Отже, з перших секунд ролика ми чуємо заяву Бігуса про те, що система управління військами – це комп’ютерна програма, яка повинна... Але що таке на справді АСУВ (автоматизована система управління військами)? Якщо не хочете звертатися до офіційних довідників, давайте заглянемо у Вікіпедію:

Автоматизована система управління військами (АСУВ) — взаємопов’язана сукупність засобів обробки інформації, передачі даних та зв’язку, яка забезпечує автоматизацію процесів збору, аналізу й оцінки обстановки, прийняття рішень, планування, доведення цих рішень до військ (сил) та контроль за ходом їх виконання.

Ну, можливо, це військові щось у Вікіпедії наплутали? Подивимося визначення для цивільних систем:

Автоматизована система керування (АСК), Автоматизована система управління (АСУ), Комп'ютерна система управління (КСУ) — автоматизована система, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними технічними й економічними об'єктами.

Простіше кажучи, ніяка це не програма, а щось набагато складніше. Приведу настільки улюблену авторами програми аналогію: АСУВ – це Айфон, а не прошивка до Айфона. Але навіщо нав’язувати думку про комп’ютерну програму? Та тому, що «Дельта», про яку у подальшому йде мова – не АСУВ, а, власне, комп’ютерна програма (прошивка для Айфона).

Ідемо далі, у нас сенсація – «немає ложки»! Це була алегорія, тобто виявилось, що ніякої системи немає – пусто. Але, що найбільш цікаве, на цьому «пусто» Збройними Силами України було проведено п’ять різних навчань від стратегічного до тактичного рівнів, у тому числі у польових умовах, в тому числі на Сході України. І тепер виявляється, що всі ці учасники навчань були, наприклад, під масовим гіпнозом або масовою галюцинацією. Тому, що нічого не було, а вони це «нічого» не тільки бачили, а й працювали з ним.

Я вже не кажу про різні інші заходи, під час яких у межах дозволеного систему демонстрували: і народним депутатам, і представникам офісу Президента, і РНБО, і навіть (з відповідними обмеженнями) іноземним радникам МО та військовим аташате дружніх нам країн.

І, знаєте, дивна річ – висновки щодо «Дзвону» генералів і офіцерів, які дійсно належать до НАТО такі:

  1. Стратегічний радник високого рівня від Великої Британії генерал (у відставці) Нік Паркер, який був ознайомлений з системою під час ДКШН «Козацька воля-2018», був здивований рівнем функціональності системи та темпами її створення. Зазначив, що створення такої національної системи це єдиний правильний шлях, для країни, бо ніхто власні системи рівня С4 до інших країн не поставляє.

  1. Керівник програми допомоги Уряду США з питань впровадження інформаційних технологій (проект USAI-IT) Ден Хоккінс відразу заявив, що «Дзвін» дуже схожий на американські системи, на яких він безпосередньо працював у армії США.

Популярные статьи сейчас

Пайфер сказал, чем грозит России открытая война с Украиной

США предложили место для встречи Байдена и Путина

США пообещали Украине дальнейшую поддержку в борьбе с агрессией России

Эксперты проверили качество бензина на украинских АЗС

Показать еще
  1. Радник США з питань допомоги Збройним Силам у створенні інформаційних систем управління військами (С2 Information System Advisor, PEO EIS) Джон Даум також високо оцінив Систему «Дзвін», а на улюблене провокативне питання: «Чи сумісна вона з НАТО?» надав відповідь, яка спершу здивувала навіть нас: «А навіщо?». Пояснення розставили все на свої місця, тому приводжу їх практично дослівно: «Якби це була Американська система, вона ніколи б не була підключена до НАТО. Тому що національні системи такого класу ніколи не підключаються до НАТО онлайн на стратегічному рівні управління, там зібрана вся інформація про ваші збройні сили, якою навіть партнери НАТО не діляться між собою. Звичайно, мені було б цікаво, мати доступ до такої системи та до повної інформації про ваші збройні сили, але нам всім зрозуміло, що це чутливе питання національної безпеки. А для узгодження дій з партнерами використовуються або «спрощенні клони» таких систем, або набагато простіші системи».

Цікаво, а як же на цьому фоні виглядає істерія, що «Дзвін» унеможливлює вступ України до НАТО (можете самі здогадатись, якому «супер експерту» вона належить).

  1. Представник Трастового фонду НАТО з допомоги Україні в удосконаленні національної системи управління та зв’язку Джерард Елзинг (штаб-квартира НАТО), як не дивно, також таких «загроз» не знайшов, а навпаки високо оцінив ту частину системи, до якої йому надали доступ.

Як бачите, їх погляди абсолютно не співпадають з тими, що нам намагаються нав’язати.

Думку наших військових про «Дзвін» можна почути у посиланнях:

Послухайте їх, і стане зрозуміло, чому певні сили так наполегливо блокують появу системи у військах.

А що ж відбулося восени двадцятого року? Була комісія Замовника з прийняття під етапу ДКР (завершення створення дослідного зразка). І комісія цей під етап прийняла. Саме так, я не помилився, комісія, яка була створена Замовником, роботу прийняла. Далі одна посадова особа своїм рішенням перекреслила двотижневу роботу всієї комісії і акт не затвердила. Аргументи – окремі думки окремих осіб, які не були підтримані більшістю членів комісії.

Розглянемо ситуацію на більш звичному прикладі: якщо б у Верховній Раді проголосували за законопроект більшістю голосів, а Голова Верховної ради заявив, що вважає цей Закон не прийнятим і підписувати не буде, аргументуючи це тим, що не враховані поправки деяких депутатів (окрема думка), яку більшість не підтримала. І тут, як казав Бігус, «дуже жаль втраченого часу», бо ці дії відстрочили впровадження системи вже мінімум на рік, а на скільки ще – важко прогнозувати. Бо саме розкрутка «епічного провалу», як виявилось, на чиновників Міністерства оброни навіть дуже діє. Адже, напевно, саме це завдання замовники цього фейку і ставили.

Щодо аудиту ми вже раніше мали змогу оцінити його «якість та неупередженість». Але повернемось до ролика.

Далі інформація подається у якості інтерв’ю, де між абсолютно правдивими речами подається дезінформація, яка нефахівцю навіть непомітна. Наприклад, про причини та завдання створення тієї самої спеціалізованої військової частини (А2724).

Як все починалось? Будь ласка! Як правдиво було сказано, на початку війни на сході армія могла отримати тільки волонтерські розробки «Кропива», «ГІС-арта» та інші, в тому числі і «Марс», архітектором якої я є. Групою волонтерів (у тому числі і мною) було ініційовано проведення спільної наради з військовими з метою узгодження дій волонтерів з розробки продуктів для військових.

За результатами наради були напрацьовані пропозиції створити військовий підрозділ з наступними функціями:

- вивчити програмні рішення, що були розроблені волонтерами;

- визначити у кого з розробників які модулі реалізовані краще;

- розподілити розробку модулів між волонтерами та координувати їх роботу над створенням спільного продукту (щоб одні не повторювали те, що зробили інші);

- організовувати тестування кінцевих продуктів військовими фахівцями;

- навчати кінцевих користувачів.

Я знаю, що багато волонтерів, які були на цій нараді, можуть підтвердити мої слова. Начебто, нормальна пропозиція. З цією метою волонтери передали їм вихідні коди своїх програм і стали очікувати, коли ж буде розподіл завдань, кому і що треба зробити.

Проте, ніяких спільних проектів далі не було. Організатори цієї спеціалізованої частини зробили саме те, у чому намагаються звинуватити інших. Вони заявили, що розроблять все самі, як пафосно вони заявляли – «суперсистему систем». Але це вже інша історія, тому повернемся до сюжету.

За словами ведучої, завданням ДКР «Дзвін» повинно було стати «написання тони паперів» ну і, звісно ж, для «Дельти». Але вона не каже, що тактико-технічне завдання на ДКР «Дзвін» затверджено у 2013 році. Тобто, коли не тільки «Дельти», а і війни на сході України не було. Ну що, знову чергова брехня? Це, в принципі, вже й не дивує.

На рахунок «шашечок і поїхати» військові вибрали поїхати. Тому, що їм потрібна саме АСУВ, яка відповідає вимогам системи управління Збройних Сил України, бо саме вони зараз управляють військами. І відбувається це не у віртуальному майбутньому, а зараз, на реальному полі бою, з реальним противником, у якого одні з найбільш потужних у світі кібервійськ та досконалі засоби РЕБ і технічної розвідки.

Далі, як і під час всього сюжету, нас навмисно дезінформують, що «Дзвін» – це якесь програмне забезпечення, а не АСУВ (це тому, що тоді немає з чим порівнювати). І тоді у глядача, звісно, виникає питання: «Як це в Україні зареєстровано тільки одного виробника програмного забезпечення, адже тільки у Києві їх десятки»? А якщо говорити про створення АСУВ, то вже і не зрозуміло, скільки їх є. Тому треба продовжувати «вішати лапшу», головне щоб впевнено і безапеляційно – тоді повірять.

А далі йде сюжет про ремонт у квартирі і той безлад, який можна влаштувати, при чому за ваші ж гроші. І знаєте, він мені навіть подобається, тому що дозволяє просто пояснити деякі речі. Ви хочете уникнути таких проблем? Тоді треба зробити декілька простих речей:

  • по-перше, треба чітко (або хоча б орієнтовно) сформулювати, що ви хочете отримати у кінцевому результаті – у випадку ДКР це тактико-технічне завдання;
  • по-друге, зробити проект ремонту, щоб унітаз на місці, труби куди треба і такі, як треба – цей процес у ДКР називається технічне проектування, і його кінцевим продуктом є робоча конструкторська документація;
  • по-третє, щоб кожен з робочих не робив, що йому заманеться, (а фахівці потрібні різні), винаймається бригадир, який організовує їх роботу, контролює якість виконання та узгоджує питання з Замовником – у випадку ДКР це головний виконавець та співвиконавці.

Тільки тоді ви можете отримати результат, який замовляли. Але почекайте, тільки декілька хвилин тому ведуча завіряла, що для «Дельти» цього всього не потрібно, згадаємо про «шашечки чи поїхати». Ну, що ж, результат ви бачили.

Йдемо далі.

Ведуча дуже впевнено розкручує тему змови генералів, або навіть корупцію під час вибору головного виконавця по якимось закритим реєстрам, які тільки для своїх, у який саме «перед відправленням потяга» встиг вскочити ЕВЕРЕСТ.

А що насправді? Мова йде про «Реєстр виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю». І тепер увага, цей реєстр веде Мінекономіки і виявляється, що всі ті «корумповані генерали» Генштабу (ті, що тільки для своїх) до нього ніякого відношення не мають.

Тепер щодо порядку потрапляння у цей реєстр. Коротко кажучи, якщо ви відповідаєте необхідним критеріям, ви можете подати заявку до Мінекономіки, в принципі, на виконання будь-якої конкретної роботи з переліку державного оборонного замовлення. Це можна зробити тільки після публікації державного оборонного замовлення на поточний рік. І далі, якщо було подано декілька заявок, то проводиться конкурс, якщо одна, то конкурентні переговори (в принципі, всім відомі процедури). Так от, за 2016 рік жодна компанія, крім ЕВЕРЕСТ, такої заявки на виконання цієї роботи не подала. Ну що, знову брехня? А як переконливо звучало з екрану...

Тепер щодо спроможності компанії і висновків по ній. Факти, наче, викладені достовірні, але не вказані обставини, і це є викривлення інформації.

Якщо хтось заявляє, що спроможний виготовити системи такого класу самотужки, то він у кращому випадку просто авантюрист. Зверніться до світового досвіду таких гігантів як Leonardo, Lockheed Martin або Northrop Grumman, у яких десятки підрядників. Тому військовим представництвом Міністерства оборони проводилась перевірка спроможностей вже з погодженим списком співвиконавців – результат спроможні. Отже, маємо ще один приклад маніпулювання, де конкретні факти подаються зовсім в іншому світлі.

Далі нам знов нав’язують думку про те, що «Дзвін» повинен був тільки описувати «Дельту» (це я вже проаналізував раніше), показують саме той аудиторський звіт, про який я писав у першій частині статті. Не буду повторюватись, проте можу погодитись з ведучою в одному: звіт насправді паршивий, але це стосується виключно якості його відпрацювання.

Що ж, давайте аналізувати далі. Для того, щоб глядачам було простіше «розібратись», запрошують до пояснень «зовсім не заангажованого фахівця» (саме з тієї «Дельти», яка позиціонує себе конкурентом «Дзвін»), у «надзвичайній фаховій підготовці» якого сумніву навіть не може бути. Якої кваліфікації він програміст, я не берусь огульно судити, тому давайте просто поставимо у цьому питанні знак «+». Так, він програміст – людина, яка пише код. П’ять років назад прийшов у Збройні Сили і за ці роки: командуючи бойовими підрозділами, плануючи операції та управляючи військами у штабах різних рівнів отримав величезний досвід, повністю розібрався з бізнес-процесами (саме так вони називаються для програмістів) системи управління військами (силами) і став… А от тут, біда – не став, тому що нічим цим за п’ять років він не займався, а був просто програмістом (уточню: став керувати групою програмістів). І знаєте, що найбільш прикре у таких «експертах»? Коли при словах «система управління військами» у тебе в голові виникає бардак, то автоматизуючи його, ти отримаєш бардак автоматизований (вислів не мій – читайте класика).

Далі знову бачимо спробу пояснити все на «телефончиках», бо так порівнювати простіше. Адже, якщо порівнювати СПЗ (спеціальне програмне забезпечення) «Дельти» та СПЗ «Дзвону» доведеться визнати, що функціонал «Дзвону» набагато більший, а інтерфейс для користувача зручніший, і це не моя думка, а думка тих військових, яким довелось попрацювати з обома продуктами.

Можемо, до речі, відповісти і на ствердження ведучої, щодо наявності у «Дзвоні» автоматизованого збору та обробки інформації, оперативного обміну даними, оперативного прийняття рішень, цифрової карти, захищених контурів безпеки, сумісності з НАТО, та ще багато всього іншого, що повинна мати сучасна АСУВ.

Ми можемо відповісти, проте, чи не хочете ви запитати у тих же військових, які тестували цю систему у різних умовах і на різних військових навчаннях? Ні? Боїтесь отримати не ті відповіді, які вам потрібні? А чому? Відповідь у першому абзаці попередньої статті.

Як і казав, не буду зупинятись на якості звіту аудиту, що було проаналізовано у першій частині статті. Давайте поговоримо про ту інформацію, якої немає у несекретному звіті аудиту. Мова йде про грифи секретності та обмін інформацією і того «багаторукого монстра», якого нам намагаються зобразити. Так от, пане «експерте», я дуже радий, що ви не до кінця розібрались з тими технічними рішеннями, до яких мали доступ. Бо воно, м’яко кажучи, «трішечки не так». А ви у відкритих медіа, хоча і «по-дилетантські», але спробували залізти у сферу КСЗІ (комплексної системи захисту інформації), а це вже державна таємниця. Але нехай з цим розбираються відповідні компетентні органи.

Що ж до оперативності роботи системи, то на одному із заходів бойової підготовки Збройних Сил України, був протестований прототип, мережецентричного розвідувано-ударно-вогневого комплексу (сучасність цього фахівці зрозуміють, а інші можуть знайти пояснення у відкритих джерелах), який був створений на базі «Дзвону», «Фурії», «Гермесу» та «Кропиви». При чому у єдину систему було включено від органу управління оперативного рівня до засобів розвідки і вогневого ураження включно. І, всупереч вашим заявам, «страшних проблем» з сумісністю не було. Так от, час, який був зафіксований від виявлення безпілотником цілі до першого пострілу вогневого засобу, складав всього … секунд. А от цифри я вам не скажу, тому що це вже розкриває характеристики системи, але повірте, ви були б дуже здивовані, вони б вам сподобалась, як і не сподобалась би нашому ворогу. Як, напевно, і не подобаються тим, хто хоче, якщо не «завалити», то хоча б максимально «загальмувати» надходження «Дзвону» у війська.

Так хто ж вони такі? Кому система «Дзвін» та компанія ЕВЕРЕСТ стала «поперек горла»? Про це у наступній частині статті.

А поки кроткий підсумок по цій частині:

Як бачимо, знову одна брехня, перекручення фактів та фальсифікації, які дуже стараються непомітно подати між правдивою інформацією. Але непомітно це тільки для тих, хто цією темою не займався і не знає суті питань. На що ж сподівались автори цього фальсифікату? Мабуть, на те, що й сталось: на суспільний резонанс з приводу «сенсації», на поспішні рішення чиновників та на «токсичність» історії, щоб ніхто не наважився вступитись. Бо знаєте, який існує феномен – військові, які не боялись іти в атаку на ворога, зараз бояться таких крикунів. Тому що «обіллють брудом з ніг до голови», а ніхто не вступиться, як вже бувало не один раз. А ще, напевно, сподівались, що ми будемо мовчати, так от – не надійтесь.

Далі буде.

Автор – полковник запасу, Поручник Тарас Теодорович

- 2011-2012 Начальник управління супроводження Єдиної автоматизованої системи управління Збройних Сил України;

- Відповідальний виконавець Системного проекту зі створення ЄАСУ ЗС України в ІПММС НАН України (інституті при Генеральному конструкторі ЄАСУ ЗС України);

- Начальник конструкторського відділу проектне конструкторсько-технологічне бюро ТОВ «ЕВЕРЕСТ ЛІМІТЕД».

Проходив службу:

- у 24 механізованій дивізії;

- оперативному відділі 38 армійського корпусу;

- Головному оперативному управлінні, Інформаційно-аналітичному управлінні, Головному управлінні оборонного планування та мобілізації Генерального штабу Збройних Сил України.

Освіта:

- Ташкентське вище танкове командне училище;

- Національна академія оборони України;

- George C. Marshall European Center for Security Studies.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------

Рекомендуем вам по теме беседу Юрия Романенко с Сергеем Згурцем относительно перевооружения ВСУ.

Кроме того, рекомендуем статью волонтера Виталия Манько - " Фактчекінг матеріалу Бігуса про “Дзвін-АС”: 10 епізодів спецоперації проти ЗСУ"

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook