Зовсім нещодавно в мережі з’явилася інформація про заборону у Канаді російської ультраправої екстремістської організації із яскравовираженими монархічними нахилами у своїх політичних поглядах.

«Російський Імперський Рух» поставлений канадською владою поруч із такими загальновідомими терористичними організаціями як «ІДЛІБ», «Хаммас», «Хезболла» та ін. В самій Росії, яка є країною базування «РІР» до аналогічного кроку не вдалися. Хоч усі інші перераховані угрупування Кремль заборонив як і решта західного світу включно із Канадою. Чому? В цьому матеріалі спробуємо розібратися.

Коротка ретроспектива

Утворені 1991-го року у Санкт-Петербурзі перші групи імперського руху відразу ж почали себе позиціонувати як радикальні антидемократи та відповідно, противники єльцинської демократизації Федерації. Брали участь у заворушеннях 1993-го року під час військовго путчу. Агресивно налаштовані проти демократії у відповідності до своїх монархічних світоглядних орієнтирів. До цього додаються ще й расистські характерні риси у сприйнятті радикалами суспільства. Виступають проти ісламського фундаменталізму.

Ведуть діяльність у шести напрямках, серед яких найбільш цікавими для розгляду є: оборонний( віськова муштра та фізичний захист сакральних об’єктів архітектури, а також загальний та всеохопний захист самого інституту церкви від випадів з боку її «лютих ворогів»), не дивно також, що сюди ж відноситься війна проти українських сил на окупованому Донбасі. Міжнародний вектор вони називають «Народною дипломатією».

У 2010-му в Росії навіть була спроба заборонити часопис руху під назвою «Імперський кур’єр». Та після невеличкого ребрендингу, який полягав у звичайній процедурі зміни назви на «Імперський погляд», заборону судячи з усього скасували.

Неомонархізм і неоімперіалізм близькі поточній політичній верхівці

Основоположними пунктами політичної програми(маніфесту) «РІР» є вимоги побудови державної політики на засадах богообраності, винятковості та імперської всемогутності російського народу на чолі із царем. Духовною основою для ідеальної Росії з точки зору монархістів є східнослов’янське православ’я в його російському варіанті. При чому, православ’я мілітаристське, віряни за міркуваннями воєнізованої радикальної спільноти, за необхідності повинні зі зброєю в руках захищати РПЦ та її вчення від загроз, які несе бездуховний лібералізм.

Гасло імперіалістів-монархістів: «Бог, Цар, Нація» є відзеркаленням того політичного курсу який сповідує Путін ось уже 20 років. У внутрішній політиці це гасло перегукується зі ставленням в тому числі й до патріотичного виховання нового покоління росіян. Так наприклад і держава й зазначене радикальне мілітаризоване об’єднання одностайні у тому, що школярам необхідно в специфічній формі доносити інформацію про оточуючий їх світ політики, поєднуючи ефективну просвітницьку діяльність із військовим вищколом. Ці ідеали «РІР» поширює через малі форми самвидаву такі як газети, журнали. А також через книгодрукування.

Крім того, представники правих екстремістів регулярно здійснюють візити до різного роду закладів освіти, щоби самостійно проводити роз’яснювальну роботу. Така поведінка імперських реваншистів у майбутньому повинна полегшити виконання завдань людям, що виконуватимуть обов’язки політруків в структурі шкільної освіти. Тож, таким чином психологію «фортеці в облозі» еліта насаджуватиме новим генераціям громадян із подвоєною силою.

Що стосується імперської складової світогляду то тут так само погляди держапарату та «РІР» теж повністю збігаються. Послідовники руху вважають усі держави що утворилися на уламках СРСР нічим іншим як підконтрольними колективному Заходу, а надто США псевдодержавами, які потрібно повернути в лоно нової Російської Імперії. Якщо проаналізувати останню риторику і дії Путіна відносно найближчих сусідів Росії по політичній карті світу, то можна легко помітити майже цілковиту ідентичність у цій частині переконань радикальних елементів та, власне самого політичного режиму. Особливо красномовним свідченням однодумності послідовників «Імперського Руху» і російського лідера є той факт, що і ультраправі і Путін по суті схильні вважати всі країни розташовані на пострадянському просторі «сепаратистами». Про це у завуальованій формі В. Путін згадував під час одного зі своїх інтерв'ю.

Український фактор

Провідники імперського руху, серед яких одне з чільних місць займає С. Воробйов, заявляють про часті епізоди вербування та підготовки «кадрів» для участі у «Російському Марші» у березні 2014-го року відразу після «Майдану» у Києві. До того ж члени радикальної спільності за їхніми ж свідченнями брали активну участь спочатку у анексії Криму, а згодом займалися набором живої сили для відправки збройних загонів під стягом «Імперського легіону»(мілітарне крило руху) на охоплений війною український Схід. Окрім того, за ініціативи імперських активістів було створено щось на зразок профспілки для ветеранів донецьких сепаратистів під назвою «Ветерани Новоросії». Така добровільна самопожертва з боку ідейних «рухівців» значно спрощує Москві ведення війни проти нашої держави, позаяк ставить їх в один ряд із військовими так званих ПВК або ж, якщо простіше – приватних армій, які загалом не входять до підрозділів регулярної російської армії, а отже від них легше відхреститися в разі чого.

Популярные статьи сейчас

Мишина показала откровенное видео в душе

Нафтогаз объяснил, как получить скидку на газ

В Пенсионном фонде рассказали, кому не повысят пенсии в марте

Стало известно, кому не светит повышение пенсий в марте

Показать еще

Дестабілізація інших «сфер впливу» і не тільки

За інформацією розміщеною на офіційному сайті радикальних імперіалістів, іще на самому початку свого існування «РІР» був активним учасником збройних конфліктів за межами РФ. До прикладу, військове протистояння між Сербією та Хорватією на Балканах. На боці «братніх» Росії сербських сил.

А вже у наші дні російські правоекстремісти із Імперського руху налагодили контакти зі схожими за ідеологічною платформою осередками із Іспанії, США, та Великобританії. Зокрема у Штатах були налагоджені зв’язки із темтешньою ланкою інтернаціоналу «Хлопців» – «Boogalo Boys». Останні були неодноразово помічені за участю у минулорічних протестах «BLM» на території Сполучених Штатів. Також прихильники ідеї реставрації Російської Імперії заявляють про те, що за їх сприяння у різних країнах Європи, як у тій же Іспанії, відбувалися маніфестації на підтримку квазіреспублік «ДНР» та «ЛНР». Для максимально ефективної реалізації міжнародної дистабілізаційної політики ними створено окремий спеціалізований напрям названий означеним вище терміном «Народна дипломатія». В рамках цього відгалуження політики власної активності, екстремісти займаються підтримкою російських лоялістів у Болгарії, Сербії та Чорногорії. Російські імперці також провадять свою діяльність на африканському континенті, де є дружні сучасній Росії режими.

Лояльний тероризм – не тероризм

Очевидно роль Москви як оборонниці цивілізації від терористичної загрози закінчується тоді, коли у тих таки терористів-екстремістів з’являються точки дотику із сьогоднішньою кремлівською елітою. Коли присутня спільність інтересів, то небезпеку екстремізму у Росії перетворюють на знаряддя втілення власних політичних амбіцій як всередині для зміцнення впливу владної вертикалі, так і ззовні задля розширення зон своєї геополітичної могутності. Задоволеними при цьому залишаються як правило обидві сторони. Рухи на зразок «РІР» діють вірячи у те, що самоусвідомлено реалізують своє бачення стану справ у державі й за її межами, а Кремль послуговується всіма ресурсами наявними у екстримістських груп, щоби розв’язувати глобальні політичні задачі.

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, страницу «Хвилі» в Instagram