Короновірус та карантин довів, що багато людей можуть працювати дистанційно і це не призводить до істотного погіршення їхнього рівня життя.

Останнім часом ми бачимо, що мільярди людей, в бідних країнах, можуть працювати за мізерні кошти. Високопродуктивна, важка праця більше не дозволяє цим робітникам мати суттєві накопичення чи вийти з бідності. Також немає сенсу мати в розвинених країнах виробничі потужності глобального рівня, окрім незначної частки тих, що мають суттєві тимчасові переваги. Відірваність виробничої бази від наукової, дослідницької, інженерно –технічної, проектної діяльності стала нормою глобальної економіки. Ця відірваність можлива лише в разі існування, в більшій частині світу, фактично феодально- рабовласницьких режимів, де людина заляканий ресурс, ціллю життя якого є лише біологічне виживання. Для сучасних феодалів залякані ними люди замінюють нафту, новітні технології і все інше. Є фактично основним ресурсом, що дозволяє збагачуватись. Отримані кошти, надалі, є фундаментом для завоювання феодалами влади у світі в цілому, та блокування принципових рішень, що можуть зменшити їх вплив.

Але є ідея, що дозволить пристойне існування громадян цивілізованих країн, при цьому позбавить зазіхань з боку феодалів бідних країн, з причини позбавлення їх надходжень. Крім того, в її реалізації маємо значні досягнення, про які всі знають, але ніхто не озвучує справжньої мети, вказуючи другорядні цілі.

Основа ідеї – освоєння неосвоєного, порожнього, незарегульованого простору. Єдиною суттєвою порожниною, яку має людство є космос. Єдиним місцем в космосі, яке ми зараз здатні освоїти є орбіта Землі. На наших очах створюється вся транспортно - логістична інфраструктура, зв’язок і управління майбутнього виробничого комплексу, що йде на зміну виробництв з Китаю, Індії, Індонезії та інших.

Довго не міг зрозуміти два питання.

1) Як окупиться супутниковий інтернет Starlink, що скрадатиметься з понад 12 000 супутників, вартістю більш ніж 10 млрд доларів $ коштів приватних осіб?

Сплатити за все мають споживачі - замовники, що не мають компактного проживання (мешканці гір, пустель, тощо), і є незаможними. Пояснення видаються абсурдними та напевно є лише прикриттям створення глобальної системи орбітального зв’язку для задоволення потреб на орбіті і об’єднання Земної і орбітальної системи зв’язку в одну. Така комплексна система, і справді, може легко окупиться.

2) Для чого приватним особам прикладати стільки зусиль і коштів для створення, фактично конвеєрного виробництва, міжпланетної, багаторазової, ракети-корабля Starship де може транспортуватись до 100 осіб, чи до 100 т вантажу?

Сплатити за все мають багаті споживачі - замовники, що мріють переселитись на Марс і існувати в непридатних для життя умовах. Думаю, що такі люди навряд чи з’являться, а якщо і будуть то одиниці. Тоді навіщо такі розміри і конвеєрне виробництво? Абсурд.

Другий повідомлений нам напрямок експлуатації – доповнення чи заміна довготривалих трансконтинентальних авіа перелетів на швидкісну космічну подорож (від 30 хв. до 1 год). Сплатити за це мають пасажири, що самі профінансували своє, стандартизоване державними службами, медичне обстеження для осіб, що вирушають в космос, отримавши спеціальний дозвіл. Далі, пройти спеціально багатомісячну підготовку вартістю декілька мільйонів $ та отримати спеціальний дозвіл. Тобто, якщо ви не пілот винищувача, перелетіти таким чином, на інший континент шансів не багато. Навряд чи, хоч одна страхова компанія наддасть страховий поліс з захисту здоров’я та життя подорожуючого (космічне перевантаження, тангаж, рисканьє, інше). І всі ці поневіряння тільки для того, щоб не летіти літаком? Абсурд.

Все стає зрозумілим коли припустити, що створюється база для масового виробництва знарядь освоєння порожнечі, якими в свій час були каравела Колумба, кораблі Вест-Індійської компанії, Ост-Індійської компанії. Мета – створення групою приватних осіб орбітальної виробничої бази, та транспортно- логістичної системи її обслуговування. Технології Starship, що зараз випробовуються, дозволяють мати вартість транспортно - логістичних послуг з обслуговування орбітального виробництва на рівні 10 $ за кілограм корисного вантажу. Велика кількість сучасних виробництв потребують створення на Землі штучного вакууму, наднизьких температур, ізольованості, тощо. Багато з них, вже зараз, максимально використовують роботизацію, автоматизацію, штучний інтелект та є майже безлюдними (елементна база електронних пристроїв, чисті матеріали, біофармтех, тощо).

Їх перенесення на орбіту значно поліпшить якість та зменшить собівартість і ціну продукції. Особливо з огляду на те, що податки і збори з такого товару і такого виробництва сплачуватися не будуть, затрати на санітарні, екологічні, інші сучасні вимоги нести не потрібно. На орбіті не діє юрисдикція жодної з країн, немає заборон та регулювання, тому й не можлива поява правомочного позивача. Він може з’явитись лише після виникнення на Землі єдиної суб’єктності, що майже утопічно.

Популярные статьи сейчас

monobank рассказал об изменениях с кэшбеком

ПриватБанк объяснил, почему массово блокирует счета клиентов без предупреждения

Тарифы на распределение газа снизили только для 20% украинцев

"Ощадбанк" разъяснил ситуацию с закрытием карт и начислением комиссии

Показать еще

Тобто розпочнеться справжня гонитва за надприбутками. За першими видами масового виробництва продукції з високою доданою вартістю, що прогнозовано можуть продукуватись на протязі найближчих 5 років, вироблятимуться і інші, з меншою доданою вартістю. Все залежить від собівартості транспортування кг вантажу. З огляду на швидкість впровадження сьогоденних розробок та високу конкуренцію ракетно- космічних компаній (в США їх більше 1000), можна прогнозувати зменшення вартості транспортування вантажу через 5-10 років на порядок.

Феодали та феодальні країни, що отримують надходження з експлуатації територій і підданих, втратять надходження – ресурс необхідний для підкорення населення, так як виробництва зникнуть з їх територій. Праця їх підданих частково перейде в забезпечення орбітальної економіки і не буде ґрунтуватись на використанні основних засобів виробництва на території феодала. Ренту з дистанційно працюючих отримати майже неможливо, а репресивні заходи призведуть лише до втечі. Що призведе до зникнення феодалів, як явища, та реальних соціально- економічних змін.

Заходи реалізації цієї стратегії ми можемо спостерігати з початку 2000-х років, коли НАСА, всупереч власним інтересам, почало безоплатно надавати науково – технічну допомогу, кимось відібраним інженерам - приватним підприємцям. Згодом надавати державне фінансування і замовлення, значно збільшивши соціум розробників ракетно-космічної техніки, створюючи їх привабливий образ («Теорія великого вибуху»).

В цей же час активно просуваються, через міждержавні організації міжнародні договори, ідеї вільної торгівлі, ідеї глобалізму. Для багатьох мешканців розвинених країн вільна торгівля є неприйнятною, так як частка їх заробітної плати в одиниці продукції в рази, а то і в десятки раз більша ніж в феодальних країнах і їх виробництва зачиняються.

Для бізнесменів реального (не фінансового) сектору розвинених країн це теж не вигідно, так як доводиться продавати власному збіднілому, через зменшення розмірів виробництва і заробітної плати, населенню, ще й умовах постійного демпінгу з боку конкурентів. Продавати на ринках феодальних країн дуже ризиковано (збитково). Там все підпорядковується тільки мінливим бажанням феодала і його владній вазі.

Держави від вільної торгівлі теж втрачають. Зменшуються бюджетні надходження. Компанії занижують прибутковість виробництва штучно зменшуючи базу оподаткування, через схему використання афілійованих нерезидентів.

З фінансовим сектором дещо складніше. Його функція зв’язати надлишкову грошову масу від входу в фізичні активи. Інакше вартість товарів зросте в багато разів і стане недоступною для кінцевого споживача. Фактично виготовлення товарів, на сьогодні є привілеєм і доступна лише незначному відсотку інвесторів. Вони вимушені бути інноваційними, щоб не збанкротувати. Для цього мати ресурси значно більші ніж бюджети багатьох країн, щоб інновації були суттєвими. Таким ресурсом можливо володіти лише на фінансовому ринку.

Сьогодні найбільшим фінансовим ресурсом світу у розмірі 320 млрд. $ володіють 2 особи: Безос і Маск. Вони найбільші інвестори в орбітальний космос. Сукупна вартість активів інвесторів орбітального космосу багато трильйонів $ і може бути співмірна з сукупними бюджетами всіх країн світу. Без роздутого фінансового сектору це було б не можливим. Він є локомотивом побудову орбітального виробництва, фундаментом стратегії. Якби космос фінансували держави то його розміри були би значно менші за сучасні, а результат був би нульовий. Інженери, конструктори не бачили би можливості для стрімкого особистого збагачення, як це є зараз, а просто б імітували роботу в очікуванні получки.

З цих же причин створення ефективно працюючої орбітальної виробничої бази суб’єктами з Китаю, Індії, Росії та інших є неможливим. На початковому етапі можливі лише спроби це імітувати, базуючись на шпигунстві і плагіаті.

Тоді з якою митою і ким впроваджуються не вигідні основним суб’єктам правила світової торгівлі та створюються інші механізми глобальної регуляції? Тим хто вже перейшов від конкуренції держав, до конкуренції корпорації. Хто надав ресурсну перевагу корпораціям над державами, завдяки створенню сучасного фінансового ринку. Держави мають менший ресурс і гірше його використовують. Але вони потрібні корпораціям бо суб’єктні при створенні міжнародних правил, за якими без суттєвих перепон можливо продавати любі товари виготовлені де завгодно (Китай, В’єтнам, … орбіта).

Товари виготовлені на орбіті будуть мати зовсім інші споживчі властивості та вартість життєвого циклу. Використання їх в якості комплектуючих, чи як окремі споживчі товари, кардинально змінить виробничий сектор планети та призведе до закриття чи переформатування більшості підприємств. Утвориться іржавий виробничий пояс планети. З цієї причини ми й спостерігаємо мляву реакцію західного істеблішменту на нарощування виробничого потенціалу Китаю, як геополітичного конкурента.

Китай для США конче потрібен, так як на роздутому виробничому секторі Піднебесної, можливо роздувати фінансовий сектор Штатів, необхідний для створення орбітального виробництва. Без низьких зарплат на виробництвах бідних країн та низької собівартості їх продукції американські корпорації мали би значно меншу капіталізацію. Опосередковано, несвідомо Китай фінансує створення американськими корпораціями орбітальної економіки, що в перспективі призведе його до економічного краху. Ось доказ: найбагатша людина світу Безос – власник найбільшого продавця китайських товарів компанії “Amazon” – найбільший приватний інвестор в ракетно-космічну галузь- Blue Origin.

Тому з поверненням до влади в США глобалістів, яких презентує Д. Байден, позиція США до Китаю пом’якшиться, зусилля з створення глобалізованого світу збільшяться. Зусилля з поширення демократії поновляться. В першу чергу, демократія потрібна, як засіб захисту орбітальних об’єктів. Другорядні заходи захисту орбітальних об’єктів це договір про нерозповсюдженню ракетних технологій, впровадження бойових лазерів, тощо.

Збереження феодалів до фази налагодження орбітального виробництва призведе до глобального гарячого конфлікту. Феодали, феодальні країни збагнуть, що втрачають ресурси та владу. Це потягне за собою конфлікти в тій чи інший формі.

Цей загрозливий момент розпочнеться коли фондовий ринок перенаправить свої потоки з ніші підприємств, в основі яких лежить використання дешевої робочої сили, на підприємства орбітальної економіки. А саме, в період виведення на ринок акції Blue Origin, SpaceX, та їх сталого стрімкого зростання.

Для цього вже створена ефективна технологія капіталізації очікувань. Приклад Tesla, прибутковість – 1%, ринкова вартість близько 600 млрд. $, а обсяг реалізації продукцію відносно ринкової вартості - мізерний. Технологія дозволяє швидко, цілеспрямовано абсорбувати виведені капітали з ринків дешевого виробництва.

Тобто зменшення надходжень основних бенефіціарів – фінансових емітентів, не відбудеться. Ринок залишиться роздутим.

До цього моменту конфлікт між США та Китаєм буде протирічити здоровому глузду.

Висновок. Для орбітальної економіки та інфраструктури її обслуговування потрібні наступні складові, що зараз створюються:

1) глобальний, дистанційний аутсорсинг з застовуванням ПК та інтернету (в період короновірусу проходить майже повне тестування);

2) відкриті ринки країн (поновлення процесу глобалізації);

3) безумовний базовий дохід, чи республіканська або корпоративна частка (проходить початкові стадії тестування, масові короновірусні виплати);

4) відсутність феодалів - осіб, що збагачуються за рахунок монопольної експлуатації власних територій і населення (поновлення процесу демократизації);

5) продаж товарів не за ціною, а за корисними властивостями та вартістю життєвого циклу (товари продуковані на планеті і на орбіті не можливо буде зрівнювати з причини різних фізичних властивостей);

6) повна роботизація, автоматизація, використання штучного інтелекту виробництв (процес на етапі широкомасштабного впровадження);

7) стала транспортно-логістична система, що забезпечує прибуткове орбітальне виробництво (проходить тестування ракети-корабля Starship);

8) комплексна система зв’язку та передачі інформації для обслуговування об’єктів орбітального космосу з любої точки земної поверхні (тестування супутникового інтернету Starlink);

9) роздутий фінансовий сектор, як ресурс приватного фінансування суттєвих інновацій.

10) великі професійні науково-технічні середовища в яких відбувається оцінювання учасників та їх рейтингування на основі самоврядності (в процесі створення організаційних форм).

Подписывайтесь на канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, на страницу Хвилі в Instagram